Хочемо сказати, що ви все є дуже талановитими і терплячими людьми. Вибачте, якщо наші діти були іноді незібраними і неслухняними. Необхідні знання від вас вони отримали, цінну інформацію усвідомили і вирушили в подальший плавання без страху, впевненими та цілеспрямованими людьми.

Дорогі наші викладачі, ви нам стали другими батьками. Ви вклали в нас всі свої знання, душу і серце. З трепетом хочеться сказати спасибі, за всі ваші праці, за всі витрачені нерви, за все сили, вкладені в наше навчання.

Класний керівник – дуже важлива людина в житті кожного з нас. Навіть через багато років наші дітки будуть пам’ятати про Ваших радах і рекомендаціях. Ви відкривали перед ними все нові і нові горизонти, допомагали пройти через проблеми і переживання. Саме завдяки Вам вони стали добрими і чуйними людьми. Спасибі Вам, (ім’я), і низький уклін!

Шановні викладачі! Прийміть нашу щиру подяку за те, що багато років ви ділилися безцінними знаннями, робили для нас навчання не тільки цікавим і корисним, а й – приємним. Дякую за підтримку, увагу до наших успіхів і невдач. Окрема подяка – за критику і погані оцінки … вони допомагали нам удосконалюватися, стає краще і розумніше. Нам шкода з вами розставатися, але ми сподіваємося на нові зустрічі. Віримо, що коли відбудеться нова зустріч, у нас буде можливість порадувати вас своїми життєвими і професійними успіхами! Від щирого серця бажаємо вам міцного здоров’я, талановитих учнів та задоволення від роботи!

Від щирого серця я хочу сказати Вам велике спасибі за Вашу працю, за Ваше терпіння, за Ваше вміння знаходити в кожній дитині талант, за Ваші старання, за Вашу підтримку. Я щиро бажаю Вам здоров’я, благополуччя, міцних сил і чудового настрою. Нехай кожен день відкриває щось нове і добре не тільки для Ваших учнів, а й для Вас, нехай і влітку, і взимку, і навесні, і восени Ваше життя буде яскравою, веселою і цікавою.

Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!